Лесь Вячеслав Якович

Вячеслав Якович ЛЕСЬ народився 14 лютого 1983 року в селі Кривець в родині Якова Івановича та Ольги Андріївни. Після закінчення Кривецької школи, продовжив навчання в Русалівській загальноосвітній школі.

З раннього дитинства захоплювався технікою: з 12 років разом зі своїм дядьком Василем уже міг відремонтувати мотоцикл, що в майбутньому визначив його вибір професії - у Буцькому професійно-технічному училищі здобув спеціальність слюсар з ремонту транспортних засобів

Працював електриком у м.Київ.

З 2009 року Вячеслав Якович працював механізатором- комбайнером в селі Кривець, а саме у товаристві «Відродження Кривець», СФГ «Ярославна» та ТОВ «Кищенці».

У 2012 році, у віці 58 років, передчасно помер його батько – Яків Іванович. Вячеслав дуже переживав, але завдяки підтримці мами та сестри біль від втрати вдалося розділити.

Виховував двох дітей – Юрія та Назара.

Вячеслав Якович любив життя, любив Україну, завжди поспішав людям на допомогу. Чесність та порядність для нього завжди були головним у житті.

Він любив техніку. Йому подобалося ремонтувати її, розбиратися в механізмах, знаходити несправності та власноруч повертати техніці справність. Це було не просто заняття — це була справа, до якої він мав хист і яка приносила йому задоволення. У його руках техніка оживала, а будь-яка проблема мала своє рішення.

Особливе місце у його серці займали діти. Саме заради них він прагнув працювати, будувати майбутнє, дбати про родину. Батьківська любов — це те, що неможливо виміряти словами. Це щоденна турбота, переживання, підтримка, бажання захистити найдорожчих людей від усіх негараздів.

І коли прийшов час захищати свою країну, він не залишився осторонь. Пішов, бо знав: Україну потрібно захищати. Пішов, бо за спиною були його діти, його родина, його дім, його земля.

У грудні 2025 року Лесь Вячеслав Якович долучився до лав Збройних Сил України, а 17 вересня 2026 року загинув у населеному пункті Никонорівка Краматорського району Донецької області.