Омолоджуюча обрізка дерев – необхідність чи забаганка?

Минулого тижня працівниками комунального підприємства «Комунальник – М» було проведено обрізання дерев по вулиці Шевченка, що викликало питання у маньківчан: для чого все це робиться? Дане питання досить активно обговорюється в селищі та в соціальних мережах. Думки маньківчан розділилися: одні вважають, що це потрібно робити, інші стверджують, що каштани загинуть від такого обрізання, і для чого взагалі це потрібно - тільки на шкоду і зеленим насадженням, і жителям селища.

Здійснивши моніторинг сайтів багатьох міських та селищних рад, можна знайти інформацію, що глибоке омолодження крони дерев проводиться успішно в багатьох містах України  - Сміла, Фастів, Черкаси, Полтава, Житомир, Чернівці, Тернопіль і інші. Утримання зелених насаджень регулюється «Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України», затвердженими Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 10.04.2006р. №105. Згідно «Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України» обрізають дерева в період мінімальної циркуляції соків – навесні до розпускання бруньок або восени після опадання листя (цей період ще називають міжвегетаційним і триває він, як правило, з 15 жовтня поточного року до 15 квітня наступного).

Після обрізання на деревах виростають нові гілочки, при цьому значно підвищується імунітет до хвороб. Влітку обрізку проводити незручно, до того ж вона сповільнює ріст нових пагонів. Як приклад надаємо інформацію, яка розміщена на офіційних сайтах Тернопільської та Чернівецької міських рад:

«Дерева обрізають від 15 жовтня до 15 квітня. Під час омолоджування допускається обрізка дерева навіть до основи скелетних кісток. За словами фахівців, під час догляду за деревами застосовують такі види підрізки: формувальну, санітарну й омолоджувальну (так передбачають вище зазначені Правила утримання зелених насаджень). Формувальну підрізку дерев проводять у рядових та алейних насадженнях з метою збереження природної або штучної форми рослин (колоноподібної, конусоподібної, кулеподібної тощо), рівномірного розташування скелетних гілок. Розрізняють слабке, помірне і сильне обрізання, ступінь якого залежить від виду дерева, його віку і стану крони. Хвойні породи погано переносять обрізання, тому його проводять лише на деяких видах туй, ялин, ялівців, які використовують у високих живоплотах уздовж шосейних доріг і залізниць, біля меморіалів. Санітарну підрізку виконують, щоб позбутися старих, хворих, сухих і пошкоджених гілок, а також гілок, спрямованих всередину крони або зближених одна з одною. Пошкоджені гілки є основним джерелом утворення хвороб та місцем розведення шкідників. Обрізанню підлягають також пагони, що відходять від центрального стовбура вгору під гострим кутом, щоб уникнути їхнього обламування.

Найбільш критично жителі сприймають такий вид обрізки, як омолоджувальна підрізка. Однак саме вона життєво необхідна для старих листяних дерев і чагарників для оновлення їх крон. Ця процедура дозволяє зберегти сорти плодових дерев, а також старі листяні дерева та кущі. Омолоджувальна підрізка застосовується на старих деревах, які втратили здатність до росту.

Мета омолоджувальної підрізки – не довести дерево до повного припинення росту, а стимулювати новий приріст, збалансувати плодоношення. Такий вид підрізки виконують лише в дерев, які добре витримують підстригання та обрізання. При цьому сильно вкорочують старі гілки, залишаючи, якщо це можливо, одну-дві гілки другого порядку. Помірне та слабке омолоджування передбачає обрізання частини крони, а сильне – зріз крони до основи скелетних гілок.

Фахівці стверджують, що дерева, які піддаються сильному омолодженню (а цей метод обрізки, як вже зазначалося, здійснюється у відповідності до «Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України») не приносить шкодить насадженню, а, навпаки, подовжує тривалість їхнього життя.

Обрізка – засіб для подовження життєдіяльності рослини. Із листяних порід омолодженню добре піддаються верба, липа, каштан, тополя, з хвойних – ялина колюча, модрина. Здійснювати омолодження можна шляхом спилювання стовбурів дерев (особливо берези, верби білої, граба, клена ясенелистого, липи, осики, тополі тощо) аж до самого пенька. Ця операція спричиняє швидкий і рясний ріст кореневої порослі, з якої можна формувати одно- або багатостовбурне дерево.»

На прибудинкових територіях та на вулицях  селища Маньківка роботи з підрізки зелених насаджень проводяться комунальним підприємством «Комунальник –М» як балансоутримувачем зелених насаджень у ОТГ.

Проведення робіт з формування крони, для балансоутримувача, є не правом, а обов’язком – так передбачають правила утримання зелених насаджень. В минулому році таке глибоке омолоджувальне обрізання каштанів було проведено по частині вул. Шевченка. Навесні ми спостерігали проростання молодих пагонів на цих деревах.

Із сайту Чернівецької міської ради: «Практика обрізки здорових дерев і знесення аварійних поширена по всій Україні. Згідно законодавству, усі підприємства, установи, організації, власники, орендарі зобов’язані утримувати в належному стані об’єкти благоустрою, їх елементи. Це стосується і зелених насаджень. «Якщо сухостійне чи аварійне дерево впаде, когось травмує, винним буде саме власник або орендар. Формувальну та омолоджувальну обрізку необхідно проводити деревам, які цього потребують. І робити це треба до початку вегетаційного періоду – до кінця лютого-квітня. Довідково: один із способів омолодження дерев – полярдирування (глибока омолоджуюча обрізка) . Це обрізка верхньої частини дерева з видаленням всіх гілок поблизу їх відходження від стовбура.

При такій обрізці крона дерева швидко відновлюється за рахунок прокидання великої кількості сплячих бруньок. В перші роки після такої обрізки відбувається дуже інтенсивний ріст пагонів. За 10 років після полярдирування відбувається майже повне відновлення крони дерева за висотою.  Полярдирування відповідає вимогам Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України. 

Витяг із Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України , затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 10.04.2006 N 105, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27 липня 2006 р. за N 880/12754): « 9.1.10. Для нормального росту й правильного розвитку дерев здійснюють догляд за кроною протягом усього життя рослин.

Обрізають дерева до розпукування бруньок або після опадання листя. У дерев видаляють порослеві пагони, які утворюються біля кореневої шийки, а також на стовбурах в міру її появи. Сухі гілки обрізують у міру їх виявлення впродовж року. 9.1.11. Під час догляду за деревами застосовують три види обрізання: формувальне, санітарне й омолоджувальне. 9.1.11.1.

Формувальне обрізання дерев проводять у рядових та алейних насадженнях з метою збереження природної або штучної форми рослин (колоноподібної, конусоподібної, кулеподібної тощо), рівномірного розташування скелетних гілок, а також дерев, пересаджених з лісу (з асиметричною витягнутою вгору кроною). Розрізняють слабке, помірне і сильне обрізання, ступінь якого залежить від виду дерева, його віку і стану крони. Формувальне обрізання рекомендується здійснювати ранньою весною, до початку вегетації (кінець лютого-квітень). У районах з м’якою зимою, де температура повітря не опускається нижче мінус 10 град.С, допускається осіннє формування після листопаду. Хвойні породи погано переносять обрізання, тому його проводять лише на деяких видах туй, ялин, ялівців, які використовують у високих живоплотах уздовж шосейних доріг і залізниць, біля меморіалів.

Крони швидкорослих порід у місцях, де потрібно зберігати певну висоту і форму, обрізують щороку і один раз за 2-4 роки у повільнорослих (в’яз, дуб і липа). При обрізанні повільноростучих дерев в основному вкорочують однорічні прирости і лише окремі гілки обрізують до дво-трирічної деревини. 9.1.11.2. Санітарне обрізання крони виконують, щоб позбутися старих, хворих, сухих і пошкоджених гілок, а також гілок, спрямованих всередину крони або зближених одна з одною. Обрізанню підлягають також пагони, що відходять від центрального стовбура вгору під гострим кутом, щоб уникнути їхнього обламування. Санітарне обрізання потрібно проводити щороку протягом вегетаційного періоду.

Зразу після обрізання всі рани діаметром понад 2 см зашпаровують садовою замазкою або зафарбовують олійною фарбою на натуральній оліфі під колір крон дерева. У хвойних дерев та тих, що дуже виділяють смолу, рани не замащують. 9.1.11.3. Омолоджувальне обрізання виконують лише в дерев, які добре витримують підстригання та обрізання і вершина яких почала всихати, а ріст пагонів припинився. При цьому сильно вкорочують (на 1/2 – 3/4 загальної довжини) старі гілки, залишаючи, якщо це можливо, одну-дві гілки другого порядку. Омолоджують дерева навесні, поступово протягом двох-трьох років. Помірне та слабке омолоджування передбачає обрізання частини крони, а сильне – зріз крони до основи скелетних гілок. Із листяних порід омолодженню добре піддаються верба, липа, тополя, з хвойних – ялина колюча (ф. срібляста), модрина. Здійснювати омолодження можна шляхом спилювання стовбурів дерев (особливо берези, верби білої, граба, клена ясенелистого, липи, осики, тополі тощо) до самого пенька.

     Ця операція спричиняє швидкий і рясний ріст кореневої порослі, з якої можна формувати одно- або багатостовбурне дерево. Поряд з омолоджуванням крони можна омолоджувати кореневі системи. Коріння обрізують поступово, підрізаючи щороку 1/3–1/2 кореневої системи.»

Омолоджуюча обрізка та її результати у м. Тернопіль