Кубай Юрій Іванович

Кубай Юрій Іванович  народився 28 серпня 1970 року в с. Кищенці, у сім’ї колгоспників Івана та Олександри. Він був третьою дитиною в сім’ї, маючи старших брата та сестру.

 У Кищенцях промайнуло його щасливе дитинство. Після закінчення 10 класу пройшов школу ДОСААФ і став водієм. Ця професія стала головною у його трудовій діяльності, бо що б та не було, а до керма повертався завжди.

У 1988 році бу призваний до лав Армії. Служив у Києві.

Був водієм. Він возив учнів танкового училища.

Після  Армії, у 1991 році працював водієм  у Маньківському  ДФСТ (добровільне фізкультурне  спортивне товариство) «КОЛОС».  Перевозив спортсменів, йому довіряли саме дороге – життя дітей.

Юрій Іванович був відповідальним,  фізично-загартованим, активним і справедливим, ніколи не боявся взяти на себе відповідальність у вирішенні складних ситуацій.

Тож у 1993 році він виїхав до Києва і влаштувався на роботу до міліції, де пропрацював 10 років.

А з 2003 року був водієм у торгівельній мережі «Велика кишеня».

У 1994 році одружився. З дружиною Світланою народили сина Максима та доньку Маргариту, виростили, виховали, дали гарну освіту. Син подарував двох чудових онучок Вероніку і Ліду на радість та втіху.

У 2021 році Юрій Іванович повернувся на Маньківщину. Придбав будинок у с. Мала Маньківка.

24 лютого 2022 року в перший день він став  на блокпост, а весною цього ж року без всяких вагань пішов добровольцем захищати  родину, рідну землю і неньку Україну.

Військовослужбовець в/ч 4741. Службу розпочав у Рогах, а далі Полтава, Харків, Запоріжжя. Він був у числі тих 150 осіб, які попали під ворожий обстріл в учбовій частині Дніпропетровська.

За ці роки легко не було. Додому лише кілька разів і то проїздом, щоб побачитися з сім’єю.

Загинув Кубай  Юрій  Іванович  16 квітня 2025 року при виконанні бойового завдання поблизу населеного пункту Багатир Волноваського району Донецької області.