A A A K K K
для людей із порушенням зору
Маньківська громада
Черкаська область, Уманський район

Особливості спадкування земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського призначення

Дата: 13.05.2021 12:28
Кількість переглядів: 1411

  Спадкуванням є перехід майнових прав та обов’язків померлого громадянина (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Право спадкування тісно пов’язане з правом власності, оскільки спадкування є одним із найпоширеніших способів набуття права власності і слугує його охороні.

Спадкоємцями за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємцями за заповітом можуть бути фізичні особи і юридичні особи, в тому числі і юридичні особи державної форми власності. 

Положеннями Цивільного кодексу закріплено право спадкоємців прийняти спадщину або не прийняти її. Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, тобто в день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою. Якщо спадкоємець постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом встановленого строку у передбаченому законом порядку не відмовився від прийняття спадщини, він вважається таким, що її прийняв. При цьому, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття.

Цивільним кодексом встановлено коло осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині. Це, зокрема, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки, які спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них уразі спадкування за законом (обов’язкова частка).

  До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна — місцезнаходження основної частини рухомого майна. Спадкоємці отримують свідоцтво про право на спадщину, де зазначається майно, що успадковується повністю (якщо спадщину прийняв один спадкоємець) або ж частка такого майна (якщо спадщину прийняли декілька спадкоємців).

Якщо до спадкової маси (спадщини) входить земельна ділянка, яка належала спадкодавцю на праві власності або користування, то право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Земельна ділянка може успадковуватися лише тоді, коли у її власника наявний правовстановлюючий документ, що посвідчує його право власності на таку земельну ділянку. На даний час такими документами є  державний акт на право власності на земельну ділянку; угода про перехід права власності на земельну ділянку з долученим до неї державним актом на право власності на земельну ділянку; свідоцтво про право на спадщину з долученим до нього державним актом на право власності на земельну ділянку спадкодавця. За наявності цих документів земельна ділянка входить до спадкової маси.

Обов’язковість наявності державного акту не є абсолютною, оскільки з 01.01.2013 державні акти на право власності на земельну ділянку не виготовляються. Документом, що підтверджує право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на яку набуто після 01.01.2013 року, є свідоцтво про право власності на спадщину за законом або за заповітом, рішення суду про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом або за заповітом та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В різних регіонах України складається дещо відмінна правозастосовна практика, однак загальним є те, що у випадку смерті спадкоємця заява про прийняття спадщини подається до державного або приватного нотаріуса  протягом шести місяців з дня прийняття спадщини. Спадкоємці, які на день смерті спадкоємця проживали (були зареєстровані) разом зі спадкодавцем, вважаються такими, що спадщину прийняли, якщо протягом шести місяців після смерті спадкодавця не подали заяву про відмову від спадщини померлого.

Після шести місяців після смерті спадкодавця спадкоємець може звертатись до нотаріуса із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину. До заяви обов’язково додаються документи, які підтверджують родинні відносини з померлим (спадкування за законом) або заповіт; документи, які підтверджують наявність у померлого спадкового майна, документи, які встановлюють пільги при оформленні спадщини.

У випадку відсутності у спадкоємця документів, що підтверджують факт родинних відносин, наявності помилок або описок у таких документах або у правовстановлюючих документах, що підтверджують право власності на спадкове майно, або відсутності у спадкоємця оригіналу правовстановлюючого документу (чи відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме чи рухоме майно), нотаріус видає письмовий документ – постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії та рекомендує спадкоємцю звернутись до місцевого суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення або з позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом або за заповітом.

Окремо хочеться наголосити, що і у випадку видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину, і у випадку визнання за спадкоємцем права власності на спадкове майно в судовому порядку, спадкоємцю необхідно зареєструвати право власності на рухоме або нерухоме майно, право власності на яке відповідно до чинного законодавства виникає з моменту державної реєстрації права власності.

Особливості оформлення прав власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва полягають, перш за все, у наявності мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення. На практиці це означає, що отримати у власність землю для товарного сільськогосподарського інакше ніж як в порядку спадкування. Більше того, відповідно до чинних на даний час норм законодавства, у випадку, коли право власності на спадщину на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва оформив громадянин іноземної держави, така особа зобов’язана відчужити її протягом року, в іншому випадку за нормами земельного законодавства невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених Земельним кодексом України, є підставою для припинення права власності на земельну ділянку. У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду. 

Реалізувати своє право на безоплатну правову допомогу громадяни можуть, звернувшись до відділу «Маньківське бюро правової допомоги» за адресою: вул. Соборна, 14, смт Маньківка, тел. (04748) 6 – 36 – 03, електронна адреса: mankivske@legalaid.ck.ua,0-800-213-103 (гаряча лінія, безкоштовно зі стаціонарних і мобільних телефонів).

#БПД #LegalAid #ПравоваДопомога


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень