Зміни у законодавстві України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною
9 травня 2021 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною» від 15 квітня 2021 року № 1401-IX.
Відтепер скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів підприємств, установ, організацій для працівників, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, а також для одиноких матерів та батьків, які виховують дитину без батька (матері), у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікарняному закладі.
Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП) доповнено ще однією статтею 77-3 «Відпустка при народженні дитини», відповідно до якої одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів) надається працівникам, а саме:
1) чоловіку, дружина якого народила дитину;
2) батьку дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки;
3) бабі або діду, або іншому повнолітньому родичу дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати чи батько якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком).
Відпустка при народженні дитини надається лише одній з вищезазначених осіб.
Відпустка при народженні дитини надається у порядку, встановленому Законом України "Про відпустки" (далі - Закон). Так, відповідно до статті 19-1 Закону, відпустка надається власником або уповноваженим ним органом на підставі письмової заяви відповідної особи.
Особа, яка отримала відпустку при народженні дитини, зобов’язана надати власнику або уповноваженому ним органу копії документа, необхідного для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтва про народження дитини протягом 30 календарних днів з дня виходу в таку відпустку.
Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається за бажанням матері або батька дитини одному з них з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства.
У разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, одному з батьків дитини в обов'язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку.
Відпустки для догляду за дитиною, передбачені частинами третьою, четвертою та шостою статті 179 КЗпП, можуть бути використані повністю або частинами також бабою, дідом чи іншими родичами дитини, які фактично здійснюють догляд за нею, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів.
Вищезазначені особи, повинні повідомити власника або уповноважений ним орган про дострокове припинення відпустки не пізніш як за 10 календарних днів до дня дострокового припинення такої відпустки.
