ІВАНА КУПАЛА: ІСТОРІЯ СВЯТА, ЗВИЧАЇ, ЧОГО НЕ МОЖНА РОБИТИ
ІСТОРІЯ СВЯТА ІВАНА КУПАЛА
Свято Івана Купала давнє і бере початок ще за далеких язичницьких часів. У дохристиянські часи в цей час саме відзначали літнє сонцестояння і було прийнято прославляти слов’янського бога сонця Ярила. Також це свято пов’язують зі справжнім буянням природи, яка якраз розквітала на повну силу.
З приходом християнства свято не зникло, однак дещо змінилось. Зокрема, після переходу на григоріанський календар дата змістилася на два тижні, адже раніше Івана Купала святкували 24 червня. А замість бога сонця люди почали вшановувати Іоанна Предтечу, який був хрестителем Ісуса Христа.
ТРАДИЦІЇ СВЯТКУВАННЯ ІВАНА КУПАЛА
Головна ідея свята Івана Купала – очищення за допомогою вогню та води, тож чимало обрядів пов’язано саме з цим. Так, звечора 6 липня прийнято збиратись компанією біля водойм та влаштовувати там гучні застілля з піснями, танцями й різноманітними конкурсами.
На свято розводять багаття і стрибають через нього. Ці стрибки є свого роду обрядом очищення та способом залучити успіх. А хто вище за всіх стрибне – буде найщасливіший, найздоровіший та найкрасивіший. Жінки, в яких не було дітей, стрибали через вогонь, бо вірили, що так позбудуться безпліддя.
Наші предки вірили, що рослини на Івана Купала набувають чудодійної сили. Вважається, що лише в ніч на 7 липня зацвітає папороть, а хто знайде цей містичний цвіт – буде щасливим, здоровим та багатим.
Вранці на Івана Купала жінкам заведено вмиватись росою. Стародавні слов’яни вірили, що сонце впливає на жіночу молодість та красу, а вмивання росою вберігає від старіння.
ЧОГО НЕ МОЖНА РОБИТИ
Наші предки вірили, що саме у Купальську ніч прокидається вся лісова нечисть: водяні, русалки, відьми тощо. Тож в цю ніч не можна спати, аби перевертні, мавки або лісовики не потягли із собою. Також не радять ходити самому в ліс, адже люди вірять, що можна зустріти щось містичне.
Крім того, в цей день не варто позичати гроші і самому брати в борг, адже таким чином можна «передати в чужі руки своє щастя і благополуччя». Також не слід підбирати на дорозі гроші або загублений кимось предмет – так можна присвоїти чужий борг чи вантаж.
Також є заборона й щодо найважливішого обряду – перестрибувати через вогнище з чужою людиною заборонено. Це треба робити або з членом сім’ї, а найкраще – з коханою людиною.
ПРИКМЕТИ
- Якщо спіткнетесь при стрибку – це до хвороби.
- Якщо розвернете ногою вогонь – до негараздів в родині.
- Якщо стрибнете тричі – будете здорові та щасливі.
ВОРОЖІННЯ НА ІВАНА КУПАЛА
Ще один невід’ємний елемент містичного свята – ворожіння. З давніх-давен українки проводили ворожіння у ніч на Купала, аби знайти свою любов та дізнатися ім'я майбутнього хлопця чи навіть чоловіка. Раніше ворожили й на вінку, багатті, квітах, а сьогодні знайшли методи ворожіння вдома (на каві, сірниках, картах, воску тощо). Хоча чимало обрядів вже забулись, та деякі таки використовують досі.
Найцікавішим є ворожіння на вінку – вінок плетуть із дванадцяти трав, прикрашають польовими квітами та скріплюють травою. На заході сонця його потрібно обережно опустити на воду і злегка штовхнути:
- вінок пішов на дно відразу ж — на жаль, коханий розлюбив;
- вінок пристав до берега — в цьому році весіллю не бувати;
- вінок поплив до іншого берега — наречений буде з далеких країн;
- вінок мотає з боку в бік — доля буде нещаслива, хлопці будуть морочити голову;
- вінок пливе за течією — чекай весілля з судженим.
А якщо дівчина дуже хоче вийти заміж, але поки на прикметі нікого немає, вона повинна обв’язати вінок красивою стрічкою і пустити в річку: вважалося, що русалки заберуть собі прикрасу і допоможуть приворожити судженого.
