Трудовий чи цивільно-правовий договір: який варіант обрати працівнику?
Часто при легалізації праці найманих працівників, виникає запитання- який вид договору обрати: трудовий чи цивільно-правовий ? Розберемося, чим вони відрізняються і як не помилитися у виборі.
Що таке трудовий договір?
Трудовий договір – це угода між найманим працівником і роботодавцем. Останнім може бути компанія, ФОП і навіть фізична особа, яка наймає водія або няню.
За трудовим договором працівник зобов’язується виконувати роботу, зазначену в договорі, а роботодавець – виплачувати за це заробітну плату й забезпечувати гідні й безпечні умови праці, передбачені законодавством про працю. Йому мають надати робоче місце, обладнання, засоби індивідуального захисту тощо.
Важливо! Трудовий договір регулює процес виконання роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, а також вимагає дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.
З одного боку, найманий працівник залежить від роботодавця. Якщо він захоче взяти відпустку, залишитися вдома за сімейними обставинами, піти до лікаря протягом робочого дня — маєте отримати дозвіл керівника.
З іншого – працівник має низку соціальних і трудових гарантій:
- Регулярна оплата праці – щонайменше двічі на місяць
- Нормований робочий час
- Лікарняні
- Оплачувані вихідні й відпустки
- Захист від незаконного звільнення тощо
Що таке цивільно-правовий договір?
За цивільно-правовим договором (угодою) немає роботодавців і працівників. Є виконавець, який зобов’язується виконати певну роботу або надати послугу, і замовник, який приймає роботу й оплачує її.
Такі взаємовідносини можуть укладатися між будь-якими юридичними або фізичними особами і регулюються Цивільним кодексом України. На них не поширюється дія трудового законодавства.
Предметом договору є кінцевий результат, а не процес його досягнення. Обидві сторони – незалежні й рівноправні. Замовник не має піклуватися про умови праці, надавати робоче місце й обладнання, оплачувати лікарняні. Виконавець самостійно організовує роботу і відповідає за її вчасне виконання.
Розмір винагороди й термін оплати визначаються угодою сторін, а не законодавством.
Зазвичай цивільно-правовий договір укладається для виконання разових, а не систематичних робіт.
Як уникнути підміни трудових відносин цивільно-правовими?
Нагадаємо: між працівником і роботодавцем завжди укладається трудовий договір. Тоді як цивільно-правовий договір укладається з незалежним підрядником.
Щоби відрізнити трудові відносини від підрядних потрібно уточнити з якою метою укладають договір?
Потрібно виконати певний обсяг робіт? І працівник, як виконавець, зобов’язується передати замовнику результат роботи й робити все самостійно? У такому разі укладається один із цивільно-правових договорів: договір підряду, договір про надання послуг або інший.
Якщо ж ідеться про систематичне виконання обов’язків, які належать до конкретної посади, спеціальності чи трудової функції в діяльності компанії, та ще й потребують присутності на робочому місці працівника за визначеним графіком, роботодавець організовує процес роботи, дає вказівки та контролює виконання - у такому разі це ознаки трудових відносин між працівником і роботодавцем.
Крім того, є інші ознаки трудового договору для працівника:
- виконує роботу в інтересах однієї особи чи організації;
- користується обладнанням, матеріалами та приміщенням замовника;
- після виконання завдання трудова діяльність продовжується;
- отримує фіксовану винагороду за процес роботи, а не за результат;
- повинен запитати дозволу про відгули й відпустки.
