A A A K K K
для людей із порушенням зору
Маньківська громада
Черкаська область, Уманський район

Булінг та відповідальність за його вчинення

Дата: 08.12.2021 12:48
Кількість переглядів: 68

Кожна людина, яка живе в соціумі може стикнутися із фізичним чи психологічним насильством щодо себе. Особливо це твердження є актуальним у стосунках між дітьми шкільного віку та молоді. До цієї проблеми не слід ставитися легковажно. Акти такого насильства хоча і можуть подекуди мати легку форму, однак, через незрілість та нестабільність дитячої психіки, здатні завдати серйозної шкоди психологічному здоров’ю людини, а найстрашнішим наслідком булінгу може стати самогубство.

Головна порада, яку дають батькам та опікунам психологи – більше розмовляйте з дітьми, цікавтеся їх життям. Але у вирію життя, коли дорослі всіма силами намагаються заробити гроші та цілий день проводять на роботі, це легше сказати, ніж зробити. Особливо це важко у стосунках з підлітками.  

Також психологи зазначають, що часто самогубці не бажають настання смерті, а бажають привернути увагу інших, бути почутими. І інколи трагедія трапляється, наприклад, коли  хтось з дорослих пізніше приходить до дому і не встигає запобігти трагедії чи завчасно викликати швидку. Тому завжди будьте на зв’язку з дітьми, і все ж намагайтеся у мінливому житті знаходити час на спілкування з ними.

Цькування у шкільному середовищі мало місце завжди, це не те, що виникло миттєво й нізвідки. Однак, в теперішній час цькування (булінг) отримало розповсюдження як у всьому світі так і в Україні. Ця проблема набула такого масштабу, що про неї почали відкрито говорити і виникла необхідність протидіяти йому на законодавчому рівні та встановити відповідальність за такі діяння.

Що ж таке булінг і якими є його ознаки?

Булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого (стаття 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Ознаками булінгу (цькування) є:

- систематичність (повторюваність) діяння;

- наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності). Важливо, що стороною булінгу є саме учасники освітнього процесу, а це не тільки учні (студенти, курсанти, вихованці, слухачі, стажисти, аспіранти (ад’юнкти), докторанти, інші особи, які здобувають освіту за будь-яким видом та формою здобуття освіти), а й вчителі (викладачі, вихователі, інші педагогічні працівники). Тобто як кривдником, так і потерпілим може бути не тільки дитина, а й доросла людина – вчитель;

- дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

У булінгу (цькування) можуть бути такі форми (види, прояви):

1)  фізичний булінг – наприклад умисні штовхання, стусани, удари, нанесення побоїв, тілесних ушкоджень та ін.;

2) економічний булінг – наприклад вимагання (у дитини вимагають гроші, їжу, інші речі, примушують щось вкрасти) або пошкодження та інші дії з майном (пошкодження, викрадення, заховання особистих речей жертви);

3) сексуальний булінг – є підвидом фізичного це будь -які систематичні дії сексуального характеру;

4) психологічний булінг – насильство, пов'язане з дією на психіку, що наносить психологічну травму шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість наприклад:

- образливе ім'я, з яким постійно звертаються до жертви, обзивання, дражніння, зведення наклепів, поширення образливих чуток та ін.;

- образливі жести або дії наприклад, плювки в жертву або в її напрямку; залякування наприклад використання агресивної мови тіла й інтонації голосу для змушення дитини робити чи не робити щось;

- ізоляція, наприклад, жертва навмисно ізолюється, виганяється чи ігнорується частиною або всім класом;

5) кібербулінг – цькування за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв наприклад пересилання двозначних зображень і фотографій, обзивання, зведення наклепів та ін.;

З метою боротьби із булінгом було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18 грудня 2018 року № 2657-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про освіту» та Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

За загальними правилами, відповідальність за булінг настає, коли людині виповняється 16 років (стаття 12 КУпАП). І за свої дії вона відповідатиме самостійно.

Якщо булінг вчинила дитина віком до 16 років, за її дії будуть відповідати батьки або особи, які їх замінюють

Разом з тим, якщо булінг вчиняють особи у віці від 16 до 18 років, але наявні пом’якшуючі обставини (щире каяття, усунення завданої шкоди, зміна поведінки на кращу, проходження психологічної реабілітації та занять з управління гнівом тощо) замість штрафу або громадських робіт можуть бути застосовані такі заходи впливу (стаття 24-1 КУпАП):

1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

2) попередження;

3) догана або сувора догана;

4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Разом з тим, якщо булінг вчиняють особи у віці від 16 до 18 років, але наявні пом’якшуючі обставини (щире каяття, усунення завданої шкоди, зміна поведінки на кращу, проходження психологічної реабілітації та занять з управління гнівом тощо) замість штрафу або громадських робіт можуть бути застосовані такі заходи впливу (стаття 24-1 КУпАП):

1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

2) попередження;

3) догана або сувора догана;

4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

          Перший і найголовніший пункт для батьків- потрібно зняти з дитини, яка стала жертвою його цькування, почуття провини! Батьки мають пояснити дитині, що вона не винна в тому, що зазнала булінгу.

          Варто дати дитині зрозуміти, що батьки на її боці. Можна сказати наприклад : «Добре, що ти мені все розповів/ла! Я тобі вірю. Ти не винен/ не винна в тому, що трапилося. Я тобі допоможу. » Батьки мають допомогти дитині набути впевненості в собі та вміння протистояти нападкам однолітків.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень