ПРИПИНЕННЯ ПРАВА НА АЛІМЕНТИ НА ДИТИНУ У ЗВ'ЯЗКУ З НАБУТТЯМ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО
Однією із форм утримання дітей є сплата аліментів, які є коштами на утримання дитини, що присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі. На сьогоднішній день, на превеликий жаль, деякі з батьків не бажають або не можуть з будь-яких інших причин виконувати прямий обов’язок по матеріальному утриманню своїх малолітніх та неповнолітніх дітей. Так, статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено обов’язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Несплата аліментів тим з батьків, якого рішенням суду зобов’язано їх сплачувати, є підставою для примусового їх стягнення відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Альтернативою аліментам на утримання неповнолітньої дитини може бути укладення договору про припинення права на аліменти на дитину у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно. Так, саме такий вихід пропонує стаття 190 Сімейного кодексу України.
Той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).
Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.
Звертаємо Вашу увагу, якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в укладенні цього договору.
Набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно.
У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дитина, зобов'язується самостійно утримувати її.
Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дитину.
ДОВІДКА! Відповідно до ст. 185 Сімейного кодексу України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
На майно, одержане за договором про припинення права на аліменти на дитину у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно, не може бути звернене стягнення.
Майно, одержане дитиною за цим договором, може бути відчужене до досягнення нею повноліття лише з дозволу органу опіки та піклування.
Договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно визнається судом недійсним за вимогою відчужувача нерухомого майна у разі виключення його імені як батька з актового запису про народження дитини. У такому разі у відчужувача відновлюється право власності на нерухоме майно.
За позовом відчужувача нерухомого майна договір може бути розірваний у разі невиконання тим із батьків, з ким проживає дитина, обов'язку по її утриманню.
Більше про те як отримати первинну та вторинну безоплатну правову допомогу за посиланням: https://linktr.ee/legalaid.gov.ua
#БПД #LegalAid #ПравоваДопомога
