Герої не вмирають! У Маньківці попрощалися із Героєм - Олександром ТАРАНОМ!
Сьогодні минає 469-ий день війни від початку повномасштабного вторгнення, яке розпочала армія російської федерації проти України. Війна, з якою загарбницька росія прийшла на територію України, забирає життя як цивільного населення так і найкращих наших воїнів, які боронили свою рідну землю від лихого ворога, який приніс розруху, смерть, нечуване горе і сльози в усі куточки нашої багатостраждальної неньки України.
Нав’язана фашистським, путінським режимом, а також освячена та схвалена московським патріархом Кирилом на братовбиство, війна забрала вже тисячі життів українців, які були кращим цвітом нації.
Чорний ворон смерті знову приніс трагічну звістку у нашу Маньківську громаду, викарбувавши ім’я ще одного Героя у скорботній Книзі болю. 04 червня 2023 року внаслідок хвороб, спричиненних численними контузіями і ураженням фосфором перестало битися серце захисника України Тарана Олександра Олексійовича.
Таран Олександр Олексійович народився 26 травня 1969 року в смт Маньківка. Навчався у Маньківській загальноосвітній школі, по закінченню якої вступив до технікуму у м.Черкаси. Після навчання був призваний на строкову службу до лав Збройних Сил України, закінчивши її у званні сержанта.
Одружився і разом з дружиною Богданою народили і виховали двох дітей Тетяну і Ігоря. Працював на підприємствах Маньківщини. Завжди був трудолюбивий та відповідальний. Коли 24 лютого розпочалася війна, він прийшов у військкомат добровольцем і пішов захищати Вітчизну. Не роздумуючи, змінив тихе, спокійне життя на суворі будні воїна-оборонця, захищаючи Батьківщину від російських агресорів і найманців.
Захищав інтереси нашої держави, перебуваючи на передовій у м.Сєвєродонецьк Луганської області, м.Бахмут, с.Миколайпілля, с.Благодатне Донецької області, с.Кутузівка, с.Білий Колодязь, с.Нижній Бурлук, с.Рідкодуб, с.Садовод Харківської області. Внаслідок хвороб, спричиненних численними контузіями і ураженням фосфором у 2023 році був комісований із в/ч А-7104 за станом здоров’я.
В цю гірку мить щиро поділяємо горе рідних та близьких і разом з Вами схиляємо голову в глибокій скорботі. Шануємо пам'ять нашого Героя, який ціною власного життя відстоював майбутнє для нас!
Біль від втрати чоловіка, сина, батька не заживе ніколи. Але нехай рідних та близьких підтримує думка про те, що Олександр віддав своє життя за рідну Україну, за свій народ, за кожного з нас.
Спи спокійно, Солдате. Добрий, світлий спомин про хороброго, щирого патріота і захисника назавжди закарбується священною пам’яттю в серці кожного, хто його любив, шанував, знав.
Нехай душа Олександра знайде вічний спокій.
Герої не вмирають, їх пам’ятають вічно.
Вічна пам’ять тобі, Олександре.
Слава Героям!!! Слава Збройним Силам України !!!
