Чернець Віктор Григорович

  Чернець Віктор Григорович народився 27 травня 1977 року  ст. Поташ, Маньківського району, Черкаської області (Україна), в сім’ї робітників. Батько Чернець Григорій Іванович, мати Чернець Людмила Станіславівна.

       Із 1983 по 1991 рікнавчався у Потаської восьмирічної школи Маньківського району.

     У 1991 році вступив до Уманського професійно-технічного училища, м. Умані, Черкаської області, в 1995 році закінчивши училище отримав спеціальність «Електрогазозварювальник на напівавтоматичних і автоматичних машинах»

     У 1995 році вступив до військової строкової служби.

    З 1997 року проживав із дружиною та дітьми у с. Подібна, Маньківського району, Черкаської області.

 Відомості про сімейний стан і склад родини: Одружений. Дружина – Чернець (Бойко) Наталя Юріївна (1976р.н.) працює директором Подібнянського ЗДО «Малятко».

Мав доньок: Чернець Лілію Вікторівну (1997р.н.), Чернець Віталіну Вікторівну (2004р.н.)

   Із 1997 по 2001 рік працював в колективному сільськогосподарському підприємстві агрофірми «Світанок», с. Подібна, Маньківського району.

  Із 2008  по 2014 рік працював у відкритому акціонерному товаристві «УМАНЬАВТОДОР».
      Взимку 2013-2014 років під час Революції гідності уважно стежив за ситуацією на Майдані Незалежності у Києві, дуже хотів і сам поїхати туди, бо переживав за тих, хто ризикував там своїм життям. Тому не лишився осторонь, коли жителі села Маньківка та Умані встановили на трасі Одеса-Київ біля села Подібна блокпост, щоб зупинити підхід підкріплення для "тітушків" та бійців "Беркуту" у столиці, і вийшов захищати цей блокпост.

Загинув 19 лютого 2014 року.Похований у селі Подібна Маньківського району Черкаської області.

      Указом Президента України Петра Порошенко № 890/2014 від 21 листопада 2014 року за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності Віктору Григоровичу Чернецю посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка".

      Ім'я та портрет Героя викарбувані на меморіалі Героїв Небесної Сотні у Києві на вулиці Інститутській. У лютому 2015 року у селі Подібна біля траси Одеса-Київ, де загинув Герой, йому було встановлено пам'ятний знак. У сусідньому селі Поташ Маньківського району на фасаді будівлі Потаської середньої загальноосвітньої школи йому встановлено меморіальну дошку.