Діброва Василь Миколайович

ДІБРОВА Василь Миколайович народився 14 січня 1991 року у селищі Маньківка. Він був гідним сином України! Можливо, не випадково народився в рік її Незалежності. Батьки вклали у нього багато своєї турботи і любові, щоб виріс з нього мужній, красивий і сильний хлопець,  щирий козак, патріот, людина, легка енергетика і веселість якого полонила всіх,  хто був з ним знайомий. Спокійний, розважливий, щирий і добрий, оптиміст по життю, таким його назавжди запам'ятає родина і друзі.

У 2009 році, закінчивши 11 класів Маньківської загальноосвітньої школи №2, вступив до Уманського професійно-технічного училища, де здобув професію лицювальника-плиточника.

У 2011-2013 р. проходив строкову службу у м.Камянець- Подільський.

Василь Миколайович мав позивний «Панк», відслуживши в армії, був вірним присязі до кінця! Воював в зоні АТО з 2014 по 2018 роки, де для нього великим потрясінням стала смерть Дмитра Пожарського, його друга і побратима.

       З 2018 року Василь Миколайович повернувся у вир мирного життя. Часто зустрічався з бойовими товаришами, двоє з них (на жаль, вже теж загиблі після початку повномасштабної війни), часто гостювали в нього вдома. Одружитися не встиг…

     3 червня 2022 року був призваний до Збройних сил України, де був навідником 2 роти 21 батальйону спеціального призначення,  військової частини Президентських військ імені Богдана Хмельницького, де сміливо воював аж до дня своєї смерті.

Він ніколи не писав поем про свої бойові будні... Одне слово: нормально... Завжди в нього все було "нормально "...

У 2023 році, за рік до цієї злощасної дати проходив лікування у Київському госпіталі після тяжких боїв у с.Кліщіївка, Донецької області,  один з яких тривав 20 годин... Далі був Бахмут, тоді Бог відвів... Але цього разу,  за два дні до свого дня народження мінометний обстріл зупинив стрілки його життя на 32 році...

Загинув Діброва Василь Миколайович 12 січня 2024 року в с.Веселе Бахмутському району  Донецької області, під час оборонних дій. Але тіло з позиції не вдалось евакуювати,  оскільки її зайняв ворог. Тож до недавнього часу солдат мав статус зниклого безвісти... Його тіло було передано по обміну з м.Соледар в м. Кривий Ріг 2 квітня 2024 року. І лише в серпні 2024 року було ідентифіковано за результатами ДНК експертизи.