В Маньківській громаді прощалися із полеглим за Україну Героєм Мельником Володимиром Степановичем
Не думаючи про своє життя, сотні українців за першим покликом стали на захист своєї Вітчизни від російської агресії. Серед них був і житель нашої громади Мельник Володимир Степанович.
Володимир Степанович народився 10 квітня 1973 року у селянській родині. Закінчив Тимошівську восьмирічну школу, потім продовжив навчання в Білоцерківському технікумі м’ясної та молочної промисловості. Відслужив строкову службу і у 1994 році розпочав свою трудову діяльність у місцевому колгоспі на МТФ. З 1999 року тривалий час працював на будівництві в місті Київ, де отримав виробничу травму і довгий час лікувався, отримав інвалідність ІІ групи. Останнім часом працював у приватних охоронних структурах.
Виховав двох доньок – Каріну та Оксану, дочекався онука. Трудолюбивий, товариський, мав багато друзів і з перших днів війни, не роздумуючи, пішов боронити рідну землю, хоча у зв’язку з інвалідністю мав можливість відмовитися. Він любив життя і багато хотів встигнути, але занадто рано «ворожа куля» його обірвала, не давши здійснитись мріям.
Від усієї громади висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Героя. Володимир Степанович віддав своє життя за рідну Україну, за свій народ і загинув, як справжній воїн, як справжній Герой на полі бою.
Герої не вмирають, їх пам’ятають вічно.
Вічна пам’ять тобі, Володимире.
