Назавжди в строю: На Маньківщині попрощалися із загиблим Героєм Черкашиним Іваном Михайловичем
Сьогодні минає 574-ий день війни від початку повномасштабного вторгнення, яке розпочала армія російської федерації проти України. Війна, з якою загарбницька росія прийшла на територію України, забирає життя як цивільного населення так і найкращих наших воїнів, які боронили свою рідну землю від запеклого ворога, який приніс розруху, смерть, нечуване горе і сльози в усі куточки нашої багатостраждальної неньки України.
Нав’язана фашистським, путінським режимом, а також освячена та схвалена московським патріархом Кирилом на братовбиство, війна забрала вже тисячі життів українців, які були кращим цвітом нації.
Чорний ворон смерті знову приніс трагічну звістку у нашу Маньківську громаду, викарбувавши ім’я ще одного Героя у скорботній Книзі болю.
Черкашин Іван Михайлович народився 14 жовтня 1979 року в селищі Новоселівка Кіровоградської області, після родина переїхала в село Кам’яно-Кустовате Братського району Миколаївської області. Зростав разом із братами у багатодітній сім’ї. Як і всі однолітки, пішов до місцевої школи та закінчив її. Навчався та здобув спеціальність зварювальника. Проходив строкову службу в армії. Після працював кілька років на Южноукраїнській АЕС.
У 2003 року одружився із односельчанкою Світланою, а у 2004 році кохана дружина подарувала найцінніше в житті - доньку Тетяну. У 2005 році купили будинок та оселилися в селі Дзензелівка, а у 2006 році в них народилася ще одна донька - Юлія.
Іван працював зварювальником в ТОВ «Дзензелівське», а після в державній сортодослідній станції та на цегельному заводі.
Але після вторгнення окупантів Іван з квітня 2022 року пішов захищати Вітчизну, не роздумуючи, проміняв тихе, спокійне життя на суворі будні воїна-захисника, захищаючи Батьківщину від російських агресорів і найманців. Не шкодуючи власного здоров’я, жертвуючи сім’єю та родиною, Іван Михайлович з честю виконував свій синівський обов’язок перед Батьківщиною. За час проходження служби Іван користувався повагою та авторитетом серед бойових товаришів. Під час повномасштабної війни росії проти України воював на передовій у найгарячіших точках міста Соледар та міста Бахмут. Загинув Іван, 16 вересня 2023 року на території 233 загальновійськового полігону на блокпосту в напрямку населеного пункту Річиця.
Уся Маньківська громада розділяє страшний біль і невимовне горе, котре пронизує душі рідних і близьких, висловлює щирі слова співчуття родині… Нехай Господь прийме його у свої обійми, подарує вічний спокій зраненій молодій душі та полегшить гіркоту утрати дорогої та рідної людини, нашого Захисника.
Біль від втрати сина, чоловіка, батька, брата не заживе ніколи. Але нехай Вас підтримує думка про те, що Іван віддав своє молоде життя за рідну Україну, за свій народ, за кожного з нас і загинув, як справжній воїн, як справжній Герой на полі бою.
Спи спокійно, Солдате. Добрий, світлий спомин про хороброго, щирого патріота і захисника назавжди закарбується священною пам’яттю в серці кожного, хто його любив, шанував, знав.
Схиляємо голови і пам’ятаймо всіх, хто віддав життя за рідну землю, соборну та незалежну Україну.
Нехай душа загиблого Івана знайде вічний спокій.
Герої не вмирають, їх пам’ятають вічно.
Вічна пам’ять тобі, Іване.
Слава Збройним Силам України !!!
Слава Героям !!! Слава Україні !!!
