Назавжди в строю: у Маньківській громаді попрощалися із загиблим Героєм Соколом Костянтином Пилиповичем
Запекла, кровопролитна битва за Україну триває вже 943-й день. Все частіше надходять сповіщення про загибель військових. Все більше стає матерів, які втрачають найдорожчих і найрідніших. Щотижня повертаються "на щиті" на вічний спочинок бійці, які ціною власного життя боронять Батьківщину в кривавій російсько-українській війні.
Схиливши голови у скорботі, мешканці Маньківської громади сьогодні проводжають в останню путь свого земляка - військовослужбовця Сокола Костянтина Пилиповича, який навіки повернувся додому "на щиті".
Він міг жити і насолоджуватися життям, але пішов зупиняти цю рашистську чуму, яка вдерлася на нашу землю… Пішов захищати свою Україну, яка сьогодні захищає увесь цивілізований світ… Та замість омріяної Перемоги – його дорога вистелена прощальними квітами і зрошена гіркими слізьми… Костянтин – Герой! Герой, віддавший своє життя за Батьківщину, за кожного з нас.
Сокіл Костянтин Пилипович народився 10 лютого 1976 року у селі Мала Маньківка, у багатодітній родині, де було 6 дітей.
Ріс веселим, енергійним хлопчиком. З раннього дитинства, разом з братами і сестрою, допомагав батькам з чималим господарством.
Семирічним хлопчиком пішов до 1 класу Маломаньківської школи. Після її закінчення, продовжив навчання у Буцькому професійно-технічному училищі, де опанував професію механізатора.
Зовсім у юному віці розпочав свою трудову діяльність у місцевому колгогспі. Доля розпорядилася так, що Костянтин Пилипович, після одруження у 1997 році, виїхав з рідного села, в яке сьогодні повернувся назавжди «на щиті».
У березні 2024 року був мобілізований Корсунь-Шевченківським ТЦК та СП.
На протязі двох місяців перебував у навчальному центрі м.Суми – проходив військову підготовку. Закінчивши навчання, був направлений на Донецький напрямок, де брав участь у важких бойових діях, безпосередньо на передовій.
12 вересня 2024 року востаннє спілкувався з сестрою. Телефонна розмова була як ніколи довгою… Говорив, що планує приїхати у відпустку, побачити дітей та всіх рідних. Однак цьому не судилося статися…
13 вересня 2024 року Костянтина Пилиповича Сокола не стало. Він героїчно загинув у важкому бою під Покровськом.
Уся Маньківська громада розділяє страшний біль і невимовне горе, котре пронизує душі рідних і близьких, висловлює щирі слова співчуття родині… Нехай Господь прийме його у свої обійми, подарує вічний спокій зраненій душі та полегшить гіркоту утрати дорогої людини.
Схиляємо голови і пам’ятаймо всіх, хто віддав життя за рідну землю, соборну та незалежну Україну.
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ І СЛАВА УКРАЇНСЬКОМУ ВОЇНУ КОСТЯНТИНУ!!! СЛАВА ЗСУ!!! СЛАВА УКРАЇНІ!!!
