Герої не вмирають! У Маньківській громаді попрощалися з загиблим на війні Героєм ВОВКОМ Миколою Валерійовичем
Запекла, кровопролитна битва за Україну триває вже 967-й день… Знову пекучий біль і гіркий смуток війни торкнувся нашої громади, з яким неможливо змиритися та прийняти. Жорстока війна не перестає нагадувати про себе. Схиливши голови у скорботі, мешканці Маньківської громади сьогодні проводжають в останню путь свого земляка – ВОВКА Миколу Валерійовича, який востаннє «на щиті» повернувся на малу батьківщину - у селище Маньківка.
Він міг жити і насолоджуватися життям. Але пішов зупиняти цю рашистську чуму, яка вдерлася на нашу землю… Пішов захищати свою Україну, яка сьогодні захищає увесь цивілізований світ… Та замість омріяної Перемоги – його дорога вистелена прощальними квітами і зрошена гіркими сльозами… Микола – Герой! Герой, віддавший своє життя за Батьківщину, за кожного з нас.
Вовк Микола Валерійович народився 22 травня 2002 року в селищі Маньківка.
З 2008 по 2019 рік навчався у Маньківській загальноосвітній школі №1. Був активним, улюбленими предметами були фізкультура та історія.
З липня 2019 року розпочав своє навчання у Львівській національній академії сухопутних військ ім. Гетьмана Петра Сагайдачного за спеціальністю: військове управління підрозділами механізованих військ.
24 серпня 2019 року склав Військову присягу.
У лютому 2023 року отримав диплом бакалавра, та здобув кваліфікацію офіцера тактичного рівня, було присвоєно звання – лейтенант. Після чого був направлений до військової частини на прийняття посади в с. Червона Слобода.
У кінці березня 2023 року став командиром механізованої роти, механізованого батальйону.
У середині травня 2023 року, разом із ротою, був направлений на Запорізький напрямок.
10 липня 2023 року, на чолі роти відправився на виконання бойового завдання, після якого не повернувся. З того часу вважався зниклим безвісти, довгі пошуки, довге проведення ДНК-експертиз було дуже виснажливим для усієї родини.
Висновком експерта від 07.10.2024 року було підтверджено особу Вовка Миколи Валерійовича, який загинув унаслідок мінометного обстрілу противником…
Уся Маньківська громада розділяє страшний біль і невимовне горе, котре пронизує душі рідних і близьких, висловлює щирі слова співчуття родині… Нехай Господь прийме його у свої обійми, подарує вічний спокій зраненій душі та полегшить гіркоту утрати дорогої та рідної людини, нашого Захисника.
Спи спокійно, Солдате. Добрий, світлий спомин про хороброго, щирого патріота і захисника назавжди закарбується священною пам’яттю в серці кожного, хто його любив, шанував, знав.
Схиляємо голови і пам’ятаймо всіх, хто віддав життя за рідну землю, соборну та незалежну Україну.
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ І СЛАВА УКРАЇНСЬКОМУ ВОЇНУ МИКОЛІ, ЯКИЙ ЗАХИЩАВ РІДНУ УКРАЇНУ І КОЖНОГО З НАС З ВАМИ! СЛАВА ЗСУ! СЛАВА УКРАЇНІ!
