Герої не вмирають! У Маньківській громаді попрощалися з загиблим на війні Героєм ЩЕРБАТЕНКОМ Костянтином Аркадійовичем
Сьогодні минає 1101-ий день війни від початку повномасштабного вторгнення, яке розпочала армія російської федерації проти України. Війна, з якою загарбницька росія прийшла на територію України, забирає життя як цивільного населення так і найкращих наших воїнів, які боронили свою рідну землю від лихого ворога, який приніс розруху, смерть, нечуване горе і сльози в усі куточки нашої багатостраждальної неньки України.
Мільйони роз'єднаних родин, втрачені домівки, ракетні обстріли, знищені міста і села - це те, чим живе Україна сьогодні. Ціною життя найкращих синів та дочок України, які щодня роблять усе можливе і неможливе для Перемоги, ми продовжуємо міцно стояти на своїй, Богом даній землі.
Чорний ворон смерті знову приніс трагічну звістку у нашу громаду, викарбувавши ім’я ще одного Героя у скорботній Книзі болю.
Схиливши голови у скорботі, мешканці Маньківської громади сьогодні проводжають в останню путь свого земляка, жителя села Дзензелівка – Щербатенка Костянтина Аркадійовича, який навіки додому повернувся «на щиті».
Костянтин Аркадійович Щербатенко народився 5 липня 1995 року в селі Дзензелівка, де зростав разом із братом Тарасом. Як і всі однолітки, пішов до Дзензелівської школи та закінчив її. Мав безліч похвальних грамот, дипломів, медалей з легкої атлетики, футболу, шахів. Після школи вступив до Уманського педагогічного університету, паралельно закінчив в Одесі військову кафедру. Потім служив за призовом в ЗСУ офіцером запасу. Після закінчення служби був направлений до військової частини А1588, де на прикінці 2020 року підписав контракт та ніс службу в селі Росішки Уманського району - там і застало його повномасштабне вторгнення. Під час служби зустрів свою майбутню дружину Тетяну. 17 липня 2022 року Костя із Танею створили свою сім’ю. Кохана дружина подарувала найцінніше в житті - сина Матвія.
2 липня 2024 року Костянтина відправили у відрядження на Донецький напрямок. А 24 лютого 2025 року згасла його життєва зоря…
Сьогодні ми прощаємося з Героєм, чиє життя закінчилося на війні. Він назавжди залишиться в наших серцях як відданий захисник і чудова людина, яка приносила радість та усмішки усім навколо.
Нехай Костянтин спочиває в мирі, а його сім'я знаходить силу і тепло у спогадах про нього.
Ми завжди будемо пам'ятати його великий внесок у благо нашої країни та безсмертність його духу.
Вічна пам'ять Костянтину! Нехай Господь віддячить його рідним силою, мужністю та благословенням у цей скорботний час.
Слава Збройним Силам України !!!
Слава Героям !!! Слава Україні !!!
