15 лютого - День вшанування учасників бойових дій на території інших держав та 35-та річниця виведення військ з Афганістану
Найгостріший спосіб або спроба вирішення виникаючих протиріч у поглядах, інтересах або цілях наших спільних взаємин може викликати конфлікт. І добре, коли цей конфлікт можна вирішити мирним, дипломатичним шляхом. Коли це перестає бути можливим, більш того, ситуація стає вкрай загрозливою для обох сторін, виникає необхідність силового рішення проблеми. Це, на жаль, властиво як для простих людських взаємин, так і для відносин між цілими спільнотами, державами.
Як і окремо взята людина, устрій держави не відрізняється. У будь-якої держави є свій напрямок, свій світогляд, свої сили, коло друзів і критиків, ряд доступних ресурсів, які вона спрямовує на ті чи інші потреби. У кожної держави є своя армія, яка переважно використовується для захисту цього суспільства від загроз, внаслідок яких може виникнути важка або невиправна шкода державності, народу. Але як бути, коли держава, з тих чи інших причин, обмежена в силах і засобах, а конфліктна ситуація розпалюється з загрозливою силою? Допомога друзів може виявитися доречною, особливо в тих випадках, коли нам може загрожувати реальна фізична небезпека. Так і держави між собою іноді вдаються до допомоги своїх небайдужих сусідів, товаришів або відвертих друзів.
Тих, хто на практиці реалізує цю допомогу, називають воїнами-інтернаціоналістами. Вони з честю і доблестю своїх батьків і дідів, без перебільшення героїчно стають в центр виниклої гарячої точки і гідно намагаються утримати або загасити конфліктну ситуацію, яку на даний момент вирішити по іншому немає ніякої можливості. У сучасному світі це звичайна практика.
Сьогодні - День вшанування учасників бойових дій на території інших держав та 35-та річниця виведення військ з Афганістану.
Офіційно дата була встановлена в Україні 11 лютого 2004 року України на заміну радянському Дню пам’яті воїнів-інтернаціоналістів. Афганська війна була останньою з великих імперських авантюр Радянського Союзу. 15 лютого 1989 року останній радянський солдат залишив афганську землю - війна була програна.
За десять років майже 150 тисяч українців пройшли через її горнило. Згідно зі статистикою, в Афганістані загинули 4 тисячі українців. 72 українських воїни зникли безвісти. Майже 3 тисячі матерів втратили своїх синів, півтисячі жінок стали вдовими, 711 дітей – сиротами.Більше 8 тисяч українців отримали поранення, 6 тисяч залишилися інвалідами. Це страшна ціна, яку заплатила Україна за імперські амбіції Кремля.
Трагічний слід вона залишила для багатьох українців та їхніх сімей. Кожен виніс з тієї війни свої спогади, свій біль і життєвий досвід...
Вічна пам'ять загиблим.
