У Маньківській громаді попрощалися із загиблим Героєм ЖАЙВОРОНКОМ Сергієм Юрійовичем.
Сьогодні Україна переживає 1264-й день трагічної боротьби, ще один день від початку жорстокого повномасштабного вторгнення, яке принесла на нашу землю російська федерація. Війна, нав’язана підступним агресором, триває вже понад три роки і щодня забирає найдорожче – життя українців. Вона несе за собою сльози матерів, страждання дітей, руйнування домівок та гіркий біль у серця кожного, хто любить свою Батьківщину.
Нав’язана фашистським, путінським режимом, а також освячена та схвалена московським патріархом кирилом на братовбиство, війна забрала вже тисячі життів українців, які були кращим цвітом нації.
Схиливши голови у скорботі, мешканці громади сьогодні проводжають в останню путь свого земляка, жителя селища Маньківка – ЖАЙВОРОНКА Сергія Юрійовича.
Народився 19 червня 1987 року в селищі Маньківка. У 1993 пішов до першого класу Маньківської середньої школи, яку закінчив у 2004 році.
У цьому ж році вступив Білоцерківського аграрного університету на на юридичний факультет, який закінчив у 2008 році.
У 2008–2009 роках продовжив освіту в Київському університеті права Національної академії наук України. В цей період вступив до лав Збройних Сил України.
Після завершення служби працював дільничним інспектором в Дарницькому управлінні МВС України м. Києва.
Згодом обіймав посаду менеджера з продажу сільськогосподарської техніки у місті Біла Церква.
Два роки працював у Польщі, після чого повернувся до України та працевлаштувався на станції технічного обслуговування в м. Києві.
29 березня 2022 року після повномасштабного вторгнення пішов на фронт добровольцем. Брав участь у бойових діях у районі міста Курськ, поблизу Куп’янська та Часового Яру. Серце Героя перестало битися 03 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку.
Уся Маньківська громада єднається в скорботі й поділяє невимовний біль втрати, який пронизує серця рідних та близьких. Щиро співчуваємо родині, молимося за упокій душі нашого Героя… Нехай Господь прийме його у свої небесні обійми, дарує мир та спокій молодій, зраненій душі та полегшить тягар втрати для тих, хто його любив.
Нехай душа померлого Сергія знайде вічний спокій у Царстві Небесному.
Герої не вмирають – вони вічно живуть у нашій пам’яті.
Вічна пам’ять і слава Сергію!
Слава Збройним Силам України !!! Слава Україні !!!
