У Маньківській громаді попрощалися з Героєм ОМЕЛЬЧЕНКОМ Юрієм Васильовичем
19 жовтня 2025 року страшна, жахлива та скорботна звістка сколихнула Попівський старостинський округ та всю Маньківську громаду. Обірвалося життя 25 річного воїна, захисника, жителя нашої громади Юрія Васильовича Омельченка.
Народився полеглий Воїн-Захисник 25 грудня 1999 року в селі Попівка Маньківського району Черкаської області, де промайнули його дитячі та юнацькі роки. У 2006 році Юрій пішов до першого класу Попівської загальноосвітньої школи I-II ступенів, яку закінчив у 2015 році.
Після закінчення школи продовжив навчання у Державному навчальному закладі «Буцький політехнічний професійний ліцей», де здобув повну загальну середню освіту та професії «Тракторист – машиніст сільськогосподарського виробництва категорія А1, А2; Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування; Водій автотранспортних засобів категорія С.»
Юнак був сильним, сміливим та відважним, тому, після закінчення навчання пішов до лав української армії, де проходив строкову військову службу з жовтня 2018 року по квітень 2020 року.
У 2021 році розпочав свою трудову діяльність слюсарем ремонтником на ПП «Кривецький цегельний завод», у 2022 році працював у ТОВ «Білоцерківські будматеріали». У 2024 році перебував на громадських роботах від Маньківського управління Уманської філії Черкаського обласного центру зайнятості та працював разом зі своїми земляками на волонтерці в с. Зелений Гай.
У 2023 році узяв шлюб з молодою дівчиною Юлією. У грудні цього ж року в подружжя народився синочок Назарчик, найбільша радість та гордість молодого батька. Здавалося б, життя складалося щасливо: дім, родина, дитина. Але в країні війна… Тому, коли прийшла повістка – він став у стрій. Без вагань, без відмовок, без страху. Як справжній чоловік, Юрій став на захист дитини, родини, рідної землі, поруч з батьком, Василем Володимировичем, який теж захищав кордони України з перших місяців повномасштабного вторгнення.
Ще у зовсім молодому віці молодий воїн пройшов горнила війни, відповідально виконував свої функціональні обов’язки, мав твердий
характер, був щирим, товариським, подільчивим зі своїми побратимами, мужнім, витривалим і принциповим у справі захисту своєї країни.
Юрій любив своїх рідних та близьких, любив життя, дуже хотів повернутися до рідної домівки, але не судилося…
Нажаль, 19 жовтня 2025 року, в районі населеного пункту Осинове, оператор безпілотних літальних апаратів, солдат Юрій Омельченко був тяжко поранений та помер від ран, отриманих внаслідок ворожого обстрілу. Він віддав своє молоде життя за нас з вами, за всіх, кого любив, за все, що цінував.
Схиляємо голови і пам’ятаймо всіх, хто віддав життя за рідну землю, соборну та незалежну Україну.
СЛАВА ЗСУ! СЛАВА УКРАЇНІ!
