A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Маньківська громада
Черкаська область, Уманський район

Встановлення додаткового строку для прийняття спадщини

Дата: 17.05.2021 08:00
Кількість переглядів: 186

Факт втрати близької людини завжди супроводжується стресом і глибокими душевними стражданнями. Проте, тяжкий моральний та психологічний стан не виключає необхідності вчинення спадкоємцями юридично значимих дій, спрямованих на прийняття спадщини, протягом визначеного законом строку.

У своїй постанові від 20.01.2021 у справі № 752/11156/18-ц Верховний Суд (далі - ВС) зазначив, глибокі душевні страждання у зв’язку зі смертю близької чи знайомої людини відчуває переважна більшість людей і законодавець, встановлюючи строк для прийняття спадщини тривалістю шість місяців для усіх спадкоємців, очевидно, враховував морально-психологічну сторону прийняття спадщини.

Таким чином, закон встановлює строк для прийняття спадщини – шість місяців з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України). У разі неподання заяви протягом цього строку спадкоємець вважається таким, що не прийняв спадщину (ст. 1272 ЦК України), окрім випадку, коли спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1268 ЦК України). Однак, вказаний строк не є присічним і сам  факт його пропуску не свідчить про втрату особою права на спадкування.

Отже, який порядок дій у випадку пропуску шестимісячного строку на прийняття спадщини?

По-перше, спадкоємець, який пропустив зазначений строк, за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або – у сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За відсутності письмової згоди спадкоємців або відмови нотаріуса від прийняття заяви, спадкоємець, який пропустив строк, має право подати позов до суду, зазначивши причини його пропуску. У разі визнання причин пропуску поважними, суд визначає спадкоємцю додатковий строк для подання заяви.

Відповідно до свого внутрішнього переконання суд оцінює всі наведені спадкоємцем фактичні обставини справи в сукупності та визначає, чи є та чи інша причина пропуску строку поважною, адже закон не наводить чіткого переліку причин пропуску такого строку, які слід вважати поважними. 

Тож, які саме причини зазвичай оцінюються судом як поважні, а які ні?

У пункті 24 постанови Верховного Суду України (далі - ВСУ) від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Серед поважних причин слід зазначити:

1. Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту (такий правовий висновок викладений у постанові ВСУ від 06.09.2017 у справі № 6-496цс17 та підтриманий у постановах ВС/КЦС: від 10.01.2019 у справі № 263/1221/17; від 17.03.2021 у справі № 308/4272/19; від 22.02.2021 у справі № 644/7785/19).

2. Гостре раптове захворювання у сукупності з незначним терміном пропуску строку (постанова ВС від 23.11.2020 у справі № 315/714/19).

3. Відбування покарання в місцях позбавлення волі (постанова ВС від 08.05.2019 у справі № 357/13630/16-ц). 

Однак, у постанові ВС від 25.02.2021 у справі № 712/4362/18 таку причину пропуску строку визнано неповажною, так як у час перебування в місцях позбавлення волі позивач мав можливість вчинити дії щодо прийняття спадщини шляхом надіслання заяви поштовою кореспонденцією до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

4. Тривале лікування в умовах стаціонару (постанова ВС від 13.03.2020 у справі № 314/2550/17).

5. Велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними (хоча з цього питання практика неоднозначна); перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України (постанова ВС від 17.03.2021 у справі № 638/17145/17).

Слід зазначити, що до поважних причин та об’єктивних і непереборних труднощів суди зазвичай не зараховують:

1. Юридичну необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови (такий висновок наведено у постанові КЦС/ВС від 06.02.2018 у справі 180/1163/16-ц, і підтримано у постановах ВС: від 26.02.2020 у справі № 286/27/18 ; від 07.02.2020 у справі №431/1160/18-ц; від 02.09.2020 у справі № 761/10023/13-ц).

Разом з тим, у постанові ВС від 21.09.2020 у справі № 130/2517/18 суд оцінив усі фактичні обставини справи у сукупності, в т.ч. недобросовісну поведінку інших спадкоємців та нотаріуса, які не повідомили особу про наявність складеного на його користь заповіту, та задовольнив заяву позивача про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

2. Відсутність інформації про смерть спадкодавця (постанова ВС від 25.04.2019 у справі № 761/794/15-ц).

3. Перебування у депресії у зв’язку зі смертю спадкодавця (постанова ВС від 20.01.2021 у справі № 752/11156/18-ц.

Хоча у постанові від 24.06.2020 у справі № 759/10380/16-ц ВС погодився із висновком суду першої інстанції про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини з огляду на похилий вік позивача, його проживання в іншому регіоні, факт поховання сина, що негативно вплинуло на стан здоров’я останнього, його моральне та душевне страждання, а також оцінивши людський фактор.

4. Відсутність у позивача свідоцтва про смерть спадкодавця та інформації щодо наявності у спадкоємця права власності на спірну квартиру, а також проживання спадкоємця в іншому населеному пункті (постанова ВС  від 24.09.2020 у справі № 310/2327/18).

5. Похилий вік та відсутність необхідних юридичних знань (постанова ВС від 05.12.2018 у справі  №756/2764/15-ц).

6. Проживання за кордоном не свідчить про наявність об’єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою через досить тривалий проміжок часу про прийняття спадщини  (постанова ВС від 15.02.2021 у справі № 569/12599/18. Також у постанові ВС від 11.02.2019 у справі № 460/2967/15-ц зазначено, що пунктом 3.11.3 Положення про порядок вчинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства закордонних справ України від 27.12.2004 № 142/5/310, передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати консулу заяву про прийняття спадщини. А у даному випадку позивач не була позбавлена можливості звернутися із відповідною заявою про прийняття спадщини).

7. Хвороба дітей спадкоємця, оскільки заяву мав подати особисто чи надіслати поштовим зв’язком саме спадкоємець (постанова ВС від 12.11.2018 у справі № 136/200/17).

Також, варто пам’ятати, що при наявності заповіту належне повідомлення спадкоємців про відкриття спадщини є обов’язком нотаріуса. При розгляді справ про надання додаткового строку для прийняття спадщини суди досліджують, чи вчиняв нотаріус після встановлення ним наявності заповіту спадкодавця дій для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, чи здійснювався виклик спадкоємця за заповітом, у т.ч.  шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі. (постанова ВСУ від 23.08. 2017 у справі № 1320цс17; постанови ВС від 10.01.2019 у справі № 263/1221/17; від 04.12.2019 у справі № 205/3855/17).

Отже, звертаючись до суду із позовом про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, заявник повинен пам’ятати, що в залежності від конкретних обставин справи суди можуть визнавати ті чи інші причини пропуску строку як поважними, так і такими, що не перешкоджали особі звернутися із відповідною заявою в межах визначеного законом строку. Визначальним у такому випадку є саме критерій наявності об’єктивних, непереборних та істотних труднощів для спадкоємця. У разі недоведення існування цих обставин, заявник ризикує отримати мотивовану відмову суду у визначенні додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини і, як наслідок, втратити право на спадкування.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень