День святого Миколая
22 травня православні відзначають День святого Миколая - на честь одного з найвідоміших святих Миколая Чудотворця. Святий вважається покровителем сиріт, бідних людей, моряків, мандрівників. Наші предки дуже поважали і шанували його.
День святого Миколая відзначають двічі на рік. Перший відзначають навесні, 22 травня, а другий - взимку, 19 грудня. Зимове свято святого Миколая - день його пам'яті, а 22 травня церква поминає перенесення мощей святого з Мир Лікійських в місто Барі в 1087 році.
У День святого Миколая бажано відвідати церковну службу і помолитися святому. Молитву можна прочитати і вдома. Миколі Угоднику моляться про зцілення, заступництво в дорозі. Вважається, що святий рятує від бідності і захищає від несправедливості.
На Миколая суворо заборонялося працювати, щоб не було посухи. Є чимало примовок і прислів’їв про цей день: "До Миколи не буде літа ніколи", "Держи сіно до Миколи – не побоїшся зими ніколи", "Як не вбачиш до Миколи колосу, то буде плачу й голосу".
За звичаєм, в день свята до зорі вмиваються росою і ходять босоніж, щоб хвороби відступили. Дівчата вмиваються краплями роси, щоб надовго зберегти вроду й молодість, а хлопці завдяки такому обряду набираються сил та наснаги.
Дощ в цей день віщує хороший урожай.
Жаби голосно квакають - буде хороший урожай вівса.
Зацвів бузок - через 2 тижні з'являться гриби.
Грім вночі - до гарної погоди вдень.
Цього дня заборонено шити, в'язати, вишивати та брати до рук ножиці. Не можна стригтися. Не можна відмовляти нікому, хто просить допомоги. За відмову нужденним сім'я протягом семи років терпітиме злидні і лиха. До Дня Миколая Весняного не можна тримати борг, інакше весь рік не буде фінансового успіху. Не можна лаятися, сваритися, поганословити і бажати іншим зла.
