СВІТЛІЙ ПАМ’ЯТІ Йосипа Прокоповича ОЛЕНЧУКА
Важко усвідомити, що перестало битися серце прекрасної Людини, члена Національної спілки журналістів України. Не стало доброї, чуйної людини, люблячого батька, турботливого дідуся та прадідуся, добропорядного сусіда, надійного товариша і колеги.
Працівники апарату виконавчого комітету, депутати, керівники бюджетних установ Маньківської територіальної громади з глибоким болем сприйняли сумну звістку про передчасну смерть Почесного громадянина селища ОЛЕНЧУКА Йосипа Прокоповича.
Йосип Прокопович Оленчук народився 11 листопада 1933 року у с. Нові Нетечинці Віньковецького району Хмельницької області у селянській сім'ї.
У 1941 році пішов навчатися до початкової школи у своєму ж селі, згодом до семирічки у селищі Дашківці, а закінчив середню школу, завдяки наполяганням матері, у 1951 році у селищі Женишківці. Йосип Прокопович у післявоєнні роки першим у селі здобув середню освіту.
У 1951-1953 роках працював учителем 1-4 класів вечірньої школи в селищі Женишківці.
У 1954 р. одружився з молодою вчителькою Ніною Яківною, яка приїхала на роботу, після закінчення Золотоніського педагогічного училища.
Згодом був призначений відповідальним секретарем районної газети у Веньківцях і вступив навчатися на заочне відділення факультету журналістики Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка, який закінчив 1961 році.
Протягом 1954-1956 років Йосип Прокопович проходив строкову службу у морфлоті на Далекому Сході.
Після звільнення в запас у 1956 році працював сільським головою Нетечинської сільської ради.
У 1958 році родина Оленчуків переїхала на Черкащину-малу батьківщину дружини Ніни Яківни.
З цього часу Йосип Прокопович назавжди пов'язав своє життя із журналістикою. Спочатку літературний працівник, згодом зав. відділом районної газети у Гельмязові. Після укрупнення районів був призначений зав. відділом міжрайонної газети у Драбові.
У 1962-1964 роках Йосип Прокопович навчався на стаціонарному відділенні журналістики вищої партійної школи при ЦК КП України. Після закінчення отримав призначення на посаду заступника редактора Драбівської районної газети.
У 1965 р. був переведений на посаду редактора районної газети відновленого Маньківського району, яку очолював протягом 28 років, аж до виходу на заслужений відпочинок в 1993 році.
Газета мала великий для районки тираж близько 11 000 примірників, беручи участь у обласних конкурсах газета отримала велику кількість дипломів, грамот та премій. З числа позаштатних дописувачів і юнкорів вийшло шість редакторів різних газет і кореспондентів обласної газети. Це Віктор Шполянський, Анатолій Вікторук, Раїса Білецька, Анатолій Риженко, Лілія Пшенаєва, Тетяна Калиновська, Феофан Білецький, Василь Марченко, Ольга Коноваленко, Юрій Жадько та інші.
Йосип Прокопович був депутатом Маньківської районної ради протягом кількох скликань. Він нагороджений медалями, грамотами, Почесною грамотою спілки журналістів України.
Вийшовши на пенсію Йосип Прокопович не зміг довго бути без роботи і в 1995 році погодився очолити територіальний центр обслуговування одиноких пенсіонерів. Йому довелося організовувати роботу будинку проживання одиноких жителів похилого віку Маньківського району.
Потягом 10 років Йосип Прокович на громадських засадах очолював роботу районної організації Соціалістичної партії України. Йому вдалося допомогти пенсіонерам «дітям війни» оформити документи на отримання доплат до пенсій за рішенням суду на загальну суму майже 4 млн. грн.
Йосип Прокопович понад 10 років був активним учасником хору ветеранів селища Маньківка.
За час роботи мав значні досягнення, проявив себе енергійним, принциповим, досвідченим та мудрим керівником, творчим учителем, далекоглядним сільським головою, журналістом з великої літери. Брав активну участь в громадському житті району, постійно працював над підвищенням свого фахового рівня.
Його поважали сусіди за порядність і доброзичливість, з ним можна було поспілкуватися на будь-яку тему і знайти підтримку.
Йосип Прокопович разом із дружиною Ніною Яківною виростили і виховали двох доньок – Ольгу і Мирославу, які подарували їм чотирьох онуків і одного правнука.
Нехай добрий, світлий спомин про Йосипа Прокоповича назавжди залишиться у серцях рідних, колег, усіх, хто його знав, любив та шанував. Важко знайти слова втіхи, коли зупиняється серце людини, яка була важливою у житті, проте світлі спогади про тих, хто залишив по собі добрі справи та чесно прожив своє життя, завжди будуть сильніші, ніж смерть!
Працівники апарату виконавчого комітету, депутати, керівники бюджетних установ Маньківської територіальної громади висловлюють щирі співчуття з приводу непоправної втрати дорогої людини. Просимо Всевишнього про Царство небесне для світлої, прекрасної душі. Нехай земля йому буде лебединим пухом.
Пам’ять про Оленчука Йосипа Прокоповича навічно залишиться в наших серцях.
13 лютого 2024 року, о 12:00 год відбудеться церемонія прощання з Йосипом Прокоповичом ОЛЕНЧУКОМ - Почесним громадянином селища Маньківка, який відійшов у вічність на 91-му році життя.
