Герої не вмирають! У Маньківській громаді попрощалися з загиблим на війні Героєм КОТОМ Олегом Анатолійовичем
Запекла, кровопролитна битва за Україну триває вже 1010-й день… Знову пекучий біль і гіркий смуток війни торкнувся нашої громади, з яким неможливо змиритися та прийняти. Жорстока війна не перестає нагадувати про себе. Схиливши голови у скорботі, мешканці Маньківської громади сьогодні проводжають в останню путь свого земляка – КОТА Олега Анатолійовича, який востаннє «на щиті» повернувся на малу батьківщину - у село Подібна.
Кіт Олег Анатолійович народився 09 квітня 1972 року у селі Подібна, тут пішов до 1 класу місцевої школи.
Після її закінчення вступив до Уманського медичного училища. Під час навчання пішов служити до лав Збройних сил України у м.Артемівськ (зараз - Бахмут) Донецької області. Після закінчення строкової служби, закінчив місцеве медичне училище і здобув спеціальність – фельдшер.
У 1999 році –одружився.
Декілька років пропрацював у колгоспі у рідному селі Подібна, потім, переїхавши до села Харківка – працював фельдшером.
Згодом, переїхавши до села Хижня, працював трактористом до 2015 року.
З 28 квітня 2015 року до липня 2016 року перебував у зоні АТО.
Повернувшись додому працював на землі.
З початком повномасштабного вторгнення, з перших днів початку війни, пішов захищати свій народ, свою Батьківщину. Також пішов захищати свою землю і син загиблого Героя – Олег.
Спочатку Олег Анатолійович він був санітаром – інструктором, а потім – санітаром – стрільцем.
Воював на різних напрямках: на Чернігівському, Вугледарському, а біля населеного пункту Нетайлове Покровського району Донецької області, під час виконання бойового завдання, надававши першу допомогу побратимам і відправляючи їх у безпечніше місце, санітар-стрілець 3-го стрілецького відділення, 2 –го стрілецького взводу, 3-ої стрілецької роти військової частини А4553 Кіт Олег Анатолійович навіки залишився на позиції, прикривши своїх товаришів…
Уся Маньківська громада розділяє страшний біль і невимовне горе, котре пронизує душі рідних і близьких, висловлює щирі слова співчуття родині. Нехай Господь прийме його у свої обійми, подарує вічний спокій зраненій душі та полегшить гіркоту утрати дорогої та рідної людини, нашого Захисника.
Спи спокійно, Солдате. Добрий, світлий спомин про хороброго, щирого патріота і захисника назавжди закарбується священною пам’яттю в серці кожного, хто його любив, шанував, знав.
Схиляємо голови і пам’ятаймо всіх, хто віддав життя за рідну землю, соборну та незалежну Україну.
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ І СЛАВА УКРАЇНСЬКОМУ ВОЇНУ ОЛЕГУ, ЯКИЙ ЗАХИЩАВ РІДНУ УКРАЇНУ І КОЖНОГО З НАС З ВАМИ! СЛАВА ЗСУ! СЛАВА УКРАЇНІ!
