У Маньківській громаді попрощалися з загиблим Героєм СЕРІКОВИМ Василем Андрійовичем
Вже 1503-й день Україна стоїть незламною стіною проти жорстокої навали, що прийшла на нашу землю з вогнем і руйнуванням. Ворог прагнув зламати наш дух, стерти нашу ідентичність, змусити нас забути, хто ми є. Але він прорахувався. Нас хотіли роз’єднати — але ми стали сильнішими. Нас хотіли залякати — але ми навчилися дивитися страху в очі. Нас хотіли знищити — але ми продовжуємо творити майбутнє, навіть серед руїн.

Сьогодні ми зібралися тут, щоб провести в останню путь нашого воїна, вірного сина України Василя Андрійовича Серікова.
Серіков Василь Андрійович народився 03 квітня 1977 року в місті Херсон.

У 1993 році закінчив гімназію №3. З юних років був працьовитим і відповідальним - у свій 17-й день народження розпочав трудовий шлях на суднобудівному заводі, обравши спеціальність складальника корпусів металевих суден.
У 1995 році був призваний на строкову військову службу у м.Одеса.
Після повернення з армії, продовжив працювати у суднобудівній галузі, залишаючись вірним обраній справі.
З початком повномасштабного вторгнення російських військ опинився в окупації в рідному Херсоні.
У 2022 році Василь Андрійович був змушений покинути свій дім і переїхати до села Іваньки Уманського району, згодом - до селища Маньківка. З початку 2023 року до червня 2024 року працював у ТОВ «Кролікофф».



У 2024 році став на захист Батьківщини, вступивши до лав Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на Курському і Бєлгородському напрямках.
Та 19 квітня 2025 року, поблизу населеного пункту Миропільське Сумського району Сумської області, Серіков Василь Андрійович загинув.
Сьогодні ми схиляємо голови у глибокій скорботі. Важко знайти слова, які б могли втамувати біль рідних. Але ми повинні пам’ятати: такі люди, як Василь Андрійович, тримають на своїх плечах Україну. Завдяки їм ми маємо майбутнє.
Тож від імені всієї громади висловлюємо щирі співчуття:
- мамі Галині Павлівні;
- сестрі Тетяні;
-родичам, близьким і побратимам загиблого. Ми розділяємо ваш біль і сумуємо разом з вами.
Світла пам’ять про Василя Андрійовича назавжди залишиться у серцях рідних, близьких і всіх, хто його знав. Він назавжди запам’ятається як мужня, працьовита і віддана своїй країні людина.




Вічна пам’ять і вічна слава воїну— СЕРІКОВУ Василю Андрійовичу.
Нехай Господь прийме його душу та дарує йому спокій, на який він заслужив.
Слава Збройним Силам України! Слава Україні!